Моя Ліза
У неї великі чорні блискучі та сумні очі. Довга мордочка
і вологий ніс, що в курсі домашніх справ.
Це найперший у моєму житті собака. Ліза, Лізочка,
Лізонька… Моя чудова такса.
Ліза – дійсно справжній скарб. У неї коротенькі лапки і
довгі вушка. Коли вона біжить, вушка стрибають догори та вниз.
Ліза – найрозумніша істота, вона завжди все розуміє. Коли
в сім’ї хтось хворіє, Лізочка завжди поруч. І
біль, і втома повільно відходять від її ласкавих дотиків, мохнатого м’якого
тепла, язичка, дружнього співчуття.
Ліза полюбляє солодощі.
Отакий мій собака – найрозумніший та найвірніший друг.
Гребінь Тетяна
Рекс
Я живу у своєму будинку і
у мене є собака. Наш Рекс – це найкращий мій друг та улюбленець всієї
родини.
Рекс не знатної породи, мама у нього пекінес, а тато
дворовий пес. Наш улюбленець невеликого росту, вуха довгі, шерсть коричнева. У
нього мила мордочка. Рекс – добрий пес.
Ми з ним часто граємось, бігаємо по двору, а взимку
стрибаємо у сніг. Нам весело разом.
Мій друг кожного ранку
проводжає мене до школи і сумує за мною. А коли я приходжу зі школи, Рекс радо
зустрічає мене.
Я люблю свого
друга.
Лисенко
Владислав
Гера
Собака – це найкращий друг людини.
У моєї
бабусі є собака. Її звуть Гера. Вона
мисливської породи. Чорна з сірими плямами. Вона дуже весела та грайлива.
Коли ми приїжджаємо до бабусі, Гера радо зустрічає нас. Вона дуже радіє, коли ми беремо її з собою в ліс на
полювання, або на відпочинок біля моря.
Я сумую
за нею, а вона за нами, коли повертаємось додому. З нетерпінням чекаю вихідних,
а краще канікул, щоб зустрітися зі своїм другом.
Ангелова Софія.
