Структура уроків української мови по В. Сокирко

1. Структура уроку засвоєння нових знань.

I.    Організація учнів до роботи.

II.    Актуалізація опорних знань учнів - повторення раніше

вивченого матеріалу, який органічно зв'язується з новим

матеріалом,  служить основою для засвоєння нових знань (3-5 хв).

III.    Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми,

визначення завдань уроку (2 хв/)

IV.    Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу (12-15 хв).

1)    Спостереження  та  аналіз  мовних  явищ   під керівництвом

вчителя;

2)    Висновки, формулювання правила (учнями або вчителем);

3)    Уточнення   формулювання   правила   по   підручнику,    вивчення правила і підбір нових прикладів для його ілюстрації;

4)    Перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого

правила, аналіз нових прикладів).

V.    Осмислення нових знань в процесі практичної діяльності

(15-20 хв):

1) Формування умінь користуватися знаннями (новими правилами в процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом вчителя).

2) Самостійна творча робота (невелике контрольно-перевірне завдання, виконання якого покаже, як учні зрозуміли і усвідомили новий матеріал).

VI.    Домашнє завдання (3-5 хв.):

1)    Пояснення домашнього завдання і способу його виконання;

2)    Запис в щоденнику.

VII   Підсумки уроку (3-5 хв).

1)    Перевірка виконаних завдань уроку;

2)    Поурочне узагальнення.

2. Структура уроку осмислення знань, формування на їх основі

необхідних умінь і навичок

I.      Організація учнів до роботи (1 хв).

П.     Словникова робота.

III.    Перевірка домашнього завдання (5-10 хв).

IV.    Мотивація навчальної  діяльності учнів, повідомлення теми і

завдань уроку (1 хв).

V.    Тренувальні      вправи       на       осмислення      знань, придбання   умінь,    навичок  по    певній   системі    з поступовим      ускладненням      форм      роботи,      зростанням самостійності  і творчої  активності  учнів. В процесі  виконання вправ повторюються необхідні  теоретичні відомості, правила (20-25 хв).

VI.    Творча робота з розвитку зв'язного мовлення (7-12 хв).

VII.    Підсумки уроку (2-3 хв).

VIII.    Домашнє завдання (3-5 хв).

IX.     Вчитель запитує що робили на уроці і пропонує перерахувати види робіт та  пояснити,  для чого їх виконували, з тим, щоб діти осмислили свою діяльність на уроці та її мету.

3.Структура уроку перевірки знань, умінь і навичок учнів

Варіант I  (контрольна робота)

I.    Організація учнів  до роботи (1 хв).

II.    Мотивація навчальної діяльності дітей, повідомлення мети уроку, форми контролю.

III.    Визначення вимог до учнів, до способу виконання роботи ( 2 – 3 хв)

IV.    Самостійне виконання учнів контрольної роботи  (20-35 хв).

V.    Здача робіт для перевірки (1-2 хв).

VI.    Відповіді    на    питання,   що виникли   в  учнів  під час виконання ро-боти (3-5 хв).

VII. Визначення   завдання,   пов'язаного   з   майбутнім   аналізом    результатів контрольної роботи. (Вчитель знає, які типи орфограм включені в тексті контрольного завдання, вказує на необхідність повторити відповідний матеріал, дає практичні завдання, враховуючи характер питань учнів після закінчення роботи, свої спостереження за виконанням завдання) (5 хв).

Варіант II. (контрольний диктант)

I.    Організація учнів до роботи (1 хв).

II.    Мотивація навчальної діяльності дітей, повідомлення мети уроку.

III.    Підготовча робота:

1)    Читання тексту диктанту;

2)    З'ясування розуміння змісту тексту диктанту.

IV.    Контрольний диктант (25-30 хв).

1) Вчитель читає речення, потім диктує його по частинам, учні записують;

      2) Вчитель читає весь записаний текст, учнів перевіряють;

3)    Учні ще раз самостійно перевіряють записаний текст.

V.    Організований збір зошитів з диктантами на перевірку.

VI.    Відповіді на питання, які виникли в учнів під час

написання контрольного диктанту (5-10  хв).

VII.    Перевірка домашнього завдання (7-10 хв).

VIII.    Домашнє авдання (враховується потреба підготовки учнів

до уроку аналізу результатів контрольного диктанту, бажано

завдання індивідуалізувати). (3-5 хв).

4. Структура уроку аналізу результатів письмових робіт.

I.  Перевірка домашнього завдання (7-10 хв).

П. Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення мети, завдань уроку (1-2 хв).

III.    Загальна характеристика результатів перевірки знань, навичок, які показали учні при   виконанні   контрольної  роботи, диктанту (3-5 хв).

1)    Загальна кількість «12-10», «9-7», «6-4», «3-1»;

2)    Аналіз позитивних сторін, зрушень в роботах окремих

учнів;

3)    Аналіз типових недоліків в роботах.

IV.    Робота над типовими помилками (25-30 хв).

1)    Пояснення орфограм, повторення правил;

2)    Запис аналогічних прикладів;

3)    Складання  речень  із  словами,  в яких  допущені помилки.

V.    Домашнє завдання (3-5 хв).

VI.    Робота над індивідуальними помилками (5-7 хв).

1)    Допомога вчителя, кращих учнів слабо підготовленим;

2)    Визначення індивідуальних завдань.

5. Структура уроку спеціального повторення.

I.    Перевірка домашнього завдання (1-8 хв).

II.    Мотивація навчальної  діяльності учнів, повідомлення мети, завдань  уроку (1 -2 хв)

III.    Повторення теоретичних відомостей, усний аналіз прикладів, що ілюст-рують теоретичні положення (5-8 хв).

IV.    Тренувальні вправи і різні види практичних робіт  з  метою  відтворення  раніше  вивченого,   виявлення уміннь використовувати знання, повторення правил в процесі письма (20-25 хв).

V. Творчі   вправи   -   робота   над    зв'язаним   мовленням (використання ви   вчених граматичних форм, орфограм в      довільному письмі 10-12 хв).

VI.    Домашнє завдання творчого характеру (3-5 хв).

          Визначення індивідуальних завдань залежно від того, які прогалини в знаннях окремих учнів виявлені під час повторення.

VII.    Підсумок уроку. Повторення вчителем того основного теоретичного матеріалу, який недостатньо засвоєний учнями (2-5 хв).

6. Структура уроку спеціального повторення.

I.    Перевірка домашнього завдання (5-7 хв).

II.    Мотивація навчальної  діяльності учнів і повідомлення мети,

завдань уроку (1-2 хв)

III.    Повторення,  узагальнення і систематизація найважливіших теоретичних відомостей  про тему з усним аналізом, узагальнення окремих мовних явищ (8-10 хв).

IV.    Різні види творчих вправ  на доказ правильності виконаних дій,  розумових  операцій,  написань (20-25 хв).

V.    Домашнє завдання творчого характеру (3-5 хв).

VI.    Підсумки уроку. Аналіз системи засвоєння вивченого матеріалу по  темі,  розділу.  Чітке  виділення,  повторення вчителем  основних   засвоєних   відомостей   по  темі,  які  необхідно добре і назавжди запам'ятати (4-5 хв).

СТРУКТУРА УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ФОРМИ РОБОТИ НА КОЖНОМУ ЕТАПІ УРОКУ

I.    Організація учнів до роботи.

II.    Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

Види робіт:

-    різні види граматичного розбору;

-    опитування з метою перевірки теоретичних знань;

-    перевірка письмових завдань;

-    відповіді учнів на запитання, які вимагають обґрунтування висловленого положення;

-    застосування засвоєних знань до прикладів, запропонованих учителем;

-    складання граматичних таблиць і заповнення їх відповідними прикладами;

-    зв’язні повідомлення учнів про мовні явища;

-    виписування слів на вказану орфограму з вправи виконаної вдома;

-    диктант за текстом вправи домашнього завдання;

-    письмо з пам’яті на матеріалі вправи домашнього завдання;

-    зіставні вправи;

-    слухове письмо;

-    робота з орфографічним словником і т. ін.

III.    Мотивація навчальної діяльності і повідомлення теми та мети уроку.

Види робіт:

-    Ігрові вправи;

-    Мовні жарти;

-    Розповідь учителя;

-    Словниковий диктант із подальшим з’ясуванням правильності на-писання;

-    Вправи на класифікацію.

IV.    Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Види робіт:

-    Повідомлення вчителя;

-    Читання запису учнями з дошки;

-    Бесіда;

-    Ознайомлення учнів із планом уроку.

V.    Сприймання й первинне усвідомлення матеріалу.

Види робіт:

-    Робота з наочністю;

-    Знайомство учнів з терміном;

-    Формування визначення поняття;

-    Виконання практичної роботи учнями за вказівкою вчителя;

-    З’ясування суттєвих ознак граматичного явища;

-    Самостійна робота учнів із підручником;

-    Спостереження учнів за спеціально зібраним мовним матеріалом;

-    Мовні задачі тощо.

VI.    Осмислення нових знань.

Види робіт:

-    Відтворення засвоєного за запитаннями;

-    Аналіз змісту правил;

-    Складання алгоритму застосування знань під керівництвом учителя;

-    виконання вправ за підручником;

-    пошуки відповідей на запитання вчителя та ін.

VII.    Узагальнення та систематизація знань.

Види робіт:

-    різні тренувальні вправи;

-    граматичний розбір;

-    робота з дидактичним матеріалом;

-    граматичне моделювання й конструювання;

-    списування з ускладнюючими елементами;

-    коментовані, пояснювальні, попереджувальні диктанти.

Примітка: На даному етапі робота над вправою повинна складатися з таких елементів:

-    постановка мети виконання вправи;

-    визначення способу розв’язання поставленої мети;

-    зразок виконання роботи та його аналіз;

-    перевірка виконаної роботи.

VIII.    Підсумок уроку. 

Види робіт:

-    робота з таблицями;

-    аналіз запропонованих схем алгоритму;

-    розповідь учня про вивчене на уроці;

-    бесіда за запитаннями вчителя;

-    вправи зіставного характеру;

-    ігрові вправи граматичного характеру і. т. д.

IX.    Домашнє завдання.

Види робіт:

-    Складання схем, таблиць, алгоритмів;

-    Добір прикладів до правила;

-    Проведення граматичного розбору;

-    Вправи творчого характеру;

-    Виконання вправи за підручником, за орфографічним словником, за дидактичним матеріалом тощо.

Клас    Письмове завдання    Організація самостійної роботи

4 клас    5-6 рядків    15 хвилин

3 клас    3-4 рядки    10 хвилин

2 клас    1-2 рядки    5 хвилин

    Протягом уроку 2/3 часу – письмові завдання.

Довідник вчителя початкових класів (розвиток мовлення)

ОРІЄНТОВНА СТРУКТУРА УРОКУ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО  МОВЛЕННЯ Підготовча робота проводиться заздалегідь до кож¬ного уроку. I.     Вступна бесіда.  Актуалізація чуттєвого досвіду дітей 1.    Створення емоційного настрою: -  читання віршів; -  слухання музичних творів.          2.Фрагмент малювання.          3.Робота за картиною або дитячими малюнками. Види робіт: бесіда з опорою на знання учнів; робота з малюнком; робо-та з ілюстрацією в підручнику; слухання грамзапису; читання уривків з ху¬дожніх творів учителем (учнями) з подальшим аналізом; обмін враженнями від побаченого на екскурсії тощо. ІІ. Повідомлення (або уточнення) теми і мети уроку.     Обговорення їх з учнями. IIІ. Колективна підготовча робота. ( Мовна підготовка тексту) 1.    Запис «кольорових» слів. 2.    Добір іменників до тематичного слова. 3.    Добір прикметників та дієслів до іменників. 4.    Утворення словосполучень та складання речень. 5.    Добір речень із запропонованих. 6.    Складання і запис плану.  ІV. Складання  усної зв'язної розповіді учнями V.Самостійна робота  Написання тексту твору ( переказу).  Надання індивідуальної допомоги  у записі тексту окремим учням. VІ. Перевірка самостійної роботи,  удосконалення тексту 1.    Самоперевірка 2.    Читання зразка твору вчителем і співставлення його з творами учнів. 3.    Читання творів учнями. 4.    Корекція і доопрацювання творів. 5.    Добір слів у риму до вірша. VІІ. Підсумок уроку 1.    Відповіді на запитання. 2.    Читання творів або фрагментів з них. Примітка. Кожен вчитель може або замінити, або додати той чи ін-ший пункт. Орієнтовна структура уроку - не залізна схема. Вона повинна дати творчий поштовх думці вчителя, допомогти йому в мето¬дичному плані. МЕТОДИКА   РОБОТИ   НАД   УСНИМ  ПЕРЕКАЗОМ І. Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).       Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ: -    обов'язково прочитають у класі; -    розмістять у класному журналі «Наша творчість»; -    прочитають на батьківських зборах; -    покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного класу та ін. ІІ. Читання і слухання тексту.        Програма рекомендує використовувати для переказів різні типи текстів: спочатку розповіді, пізніше - з елементами опису і міркування. У 3 -4 класах можливі тексти як художнього, так і наукового стилю.   Авторський текст, як правило, читає вчитель, хо¬ча деякі педагоги заздалегідь готують до читання уч¬ня. Крім цього, на перших порах навчання  можна роздати учням надрукований текст. Це дає змогу не тільки чути його, а й бачити, що важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти повертаються вчителю.        Із метою активізації діяльності учнів учитель перед читан¬ням попереджає, що поставить  запитання за зміс¬том тексту і подивиться, хто з учнів  дасть кращі відповіді (варіанти): -    хлопчики або дівчатка; -    перший, другий чи третій ряд; -    перший чи другий варіант; -    особиста першість. ІІІ. Визначення теми і основної думки тексту. (Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор). Щоб учень свідомо і змістовно переказав текст, учителю треба весь час підтримувати дум¬ку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора. ІV. Бесіда або змістовий аналіз тексту (передбачає відповіді учнів на запи-тання вчителя). ЇЇ мета – осмислити зміст і структуру тексту.  Робота над текстом буде ко-рисною і цікавою, якщо запитання вчителя вимагатимуть від учнів роздумів, зіставлень, висновків, узагальнень і доказів. Бесіда повинна мати проблемний характер і запитання краще ставити так: чому?, навіщо?, з якою метою? V. Мовний аналіз. (Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням) Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексич¬них засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексич¬них засобів з художнім за-думом висловлювання, мов¬леннєвої ситуації. Головний недолік під час мовного аналізу — відсутність роботи над збагаченням словникового за¬пасу учнів. На практиці, як правило, вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Але ж діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні. Оскільки передача смислового змісту тексту пе¬редбачає порівняно довільне мовне оформлення, не¬обхідно збагачувати словниковий запас учнів не тільки тими словами, які відібрані з лексики тексту для переказу, а й іншими, що входять в дану тема¬тичну групу. Засвоєння їх дасть можливість учням вільно користуватися лексикою під час мовного оформлення тексту. VІ. Структурний аналіз, складання плану. Структурний аналіз передбачає виділення за¬чину, основної частини, кін-цівки тексту, встанов¬лення засобів зв'язку між цими частинами. Якщо є аб-заци, учні їх називають, визначають тему кожно¬го з них. На основі мікротем складається план пе¬реказу (у 3 та 4 класі: в 3 кл та І півріччі 4 кл. - за колективно складеним планом;  в ІІ півріччі 4 класу – план складається самостійно) VІІ. Усний переказ тексту за поданим планом Цю частину уроку вчитель планує залежно від то¬го, як діти мають переказати текст: детально, стисло, вибірково, творчо. Чи читати ще раз текст перед пе¬реказом, вирішує вчитель, орієнтуючись на лінгвістичну і загальну підготовку учнів.      Для того, щоб процес складання переказу не пере¬творився на одноманітне і нудне заняття і  щоб ним охопити якомога більше учнів, необхідно в деталях продумати і форми роботи. Серед таких можуть бути: -    переказ тексту одним учнем з наступним ко¬лективним обгово-ренням: як можна краще сказати? Після цього інший учень, вра-ховуючи виявлені не¬доліки, ще раз переказує текст; -    колективний переказ "ланцюжком" з наступ¬ним порівняльним аналізом: хто найкраще переказу¬вав (а не найгірше!) і чому?; -    підготовка переказу в парах (один говорить, другий слухає). По закінченні 1—2 учні із тих, хто слухав, переказують складений текст всьому класу; -    обговорення в групах деталей складання перека¬зу, розповідь його одним із групи всьому колективу. МЕТОДИКА   РОБОТИ   НАД   ПИСЬМОВИМ    ПЕРЕКАЗОМ І.    Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).       Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ: - обов'язково прочитають у класі; - розмістять у класному журналі «Наша творчість»; - прочитають на батьківських зборах; - покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного   класу та ін. ІІ.Читання і слухання тексту.        Програма рекомендує використовувати для переказів різні типи текстів: спочатку розповіді, пізніше - з елементами опису і міркування. У 3 -4 класах можливі тексти як художнього, так і наукового стилю.   Авторський текст, як правило, читає вчитель, хо¬ча деякі педагоги заздалегідь готують до читання уч¬ня. Крім цього, на перших порах навчання  можна роздати учням надрукований текст. Це дає змогу не тільки чути його, а й бачити, що важливо для подальшого мовного аналізу. Після розбору тексти повертаються вчителю.       Із метою активізації діяльності учнів учитель перед читан¬ням попереджає, що поставить  запитання за зміс¬том тексту і подивиться, хто з учнів  дасть кращі відповіді (варіанти): - хлопчики або дівчатка; - перший, другий чи третій ряд; - перший чи другий варіант; - особиста першість. ІІІ. Визначення теми і основної думки тексту. (Про що йдеться і що головне хотів нам сказати автор).  Щоб учень свідомо і змістовно переказав текст, учителю треба весь час підтримувати дум¬ку про те, що головне хотів сказати автор. Від цього залежатиме, які мовні засоби, яку інтонацію треба буде використати, щоб передати зміст тексту відповідно до задуму автора. ІV. Бесіда або змістовий аналіз тексту (передбачає відповіді учнів на запи-тання вчителя).       ЇЇ мета – осмислити зміст і структуру тексту.  Робота над текстом буде корисною і цікавою, якщо запитання вчителя вимагатимуть від учнів роздумів, зіставлень, висновків, узагальнень і доказів. Бесіда повинна мати проблемний характер і запитання краще ставити так: чому?, навіщо?, з якою метою? V. Мовний аналіз. (Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням) Цей етап роботи над переказом дуже важливий. Його мета — зосередити увагу школярів на лексич¬них засобах, на мотивованому їх використанні в тексті, на необхідності співвідносити вибір лексич¬них засобів з художнім за-думом висловлювання, мов¬леннєвої ситуації. Головний недолік під час мовного аналізу — відсутність роботи над збагаченням словникового за¬пасу учнів. На практиці, як правило, вона зводиться до пояснення незнайомих слів. Але ж діти не можуть зразу назвати всі незрозумілі слова, осмислити відтінки їх значення у мовленні. Оскільки передача смислового змісту тексту пе¬редбачає порівняно довільне мовне оформлення, не¬обхідно збагачувати словниковий запас учнів не тільки тими словами, які відібрані з лексики тексту для переказу, а й іншими, що входять в дану тема¬тичну групу. Засвоєння їх дасть можливість учням вільно користуватися лексикою під час мовного оформлення тексту. VІ. Структурний аналіз, складання плану. Структурний аналіз передбачає виділення за¬чину, основної частини, кін-цівки тексту, встанов¬лення засобів зв'язку між цими частинами. Якщо є аб-заци, учні їх називають, визначають тему кожно¬го з них. На основі мікротем складається план пе¬реказу (у 3 та 4 класі: в 3 кл. та І півріччі 4 кл. - за колективно складеним планом;  в ІІ півріччі 4 класу  – план складається самостійно) VІІ. Орфографічна підготовка до написання переказу. VІІІ. Усний переказ тексту за поданим планом Цю частину уроку вчитель планує залежно від то¬го, як діти мають переказати текст: детально, стисло, вибірково, творчо. Для того, щоб процес складання переказу не пере¬творився на одноманітне і нудне заняття і  щоб ним охопити якомога більше учнів, необхідно в деталях продумати і форми роботи. Серед таких можуть бути: -    переказ тексту одним учнем з наступним ко¬лективним обгово-ренням: як можна краще сказати? Після цього інший учень, вра-ховуючи виявлені не¬доліки, ще раз переказує текст; -    колективний переказ "ланцюжком" з наступ¬ним порівняльним аналізом: хто найкраще переказу¬вав (а не найгірше!) і чому?; -    підготовка переказу в парах (один говорить, другий слухає). По закінченні 1—2 учні із тих, хто слухав, переказують складений текст всьому класу; -    обговорення в групах деталей складання перека¬зу, розповідь його одним із групи всьому колективу.  ІХ. Повторне перечитування тексту вчителем.      (Чи читати текст ще раз перед переказом,  вирішує вчитель, орієнтую-чись на лінгвістичну і загальну підготовку учнів)        Рекомендовано перед записом тексту його усно не переказувати, інакше учні запи-суватимуть переказ свого товариша, а не авторського тексту. Проте, в залежності від підготовки класу, рівня розвитку і можливостей учнів, ступені складності тексту, можливий варіант усного переказу тексту 2 – 3 учнями перед написанням переказу. Х. Написання переказу.       Надання індивідуальної допомоги  у записі тексту окремим учням. ХІ. Перевірка написаного.

Довідник вчителя початкових класів( читання)

СТРУКТУРА УРОКУ ЧИТАННЯ ТА ВИДИ РОБІТ НА КОЖНОМУ ЕТАПІ УРОКУ I.    Організація учнів до роботи. II.    Вправи на розвиток навичок читання. Види робіт: -    вправи на тренування дихального апарата; -    вправи для розвитку артикуляцій; -    вправи для розвитку мовленнєвого апарату; -    вправи для розширення площі зорового сприймання; -    вправи для нарощування темпу читання; -    вправи на розвиток осмисленого читання, процесів мислення, уваги, пам’яті. III.    Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання. Види робіт: -    підготовка відповідей на запитання, записаних на дошці чи сформульовані усно; -    вибіркове читання за завданням; -    переказ за планом; вказаним учителем (за частинами, поетапно, в цілому, стисло, детально, творчо); -    читання вказаних текстів, що містить твір (міркування героя, опис, розповідь одного з героя...); -    знаходження подібних рядків до запропонованих учителем; -    встановлення за ілюстрацією змісту відповідної частини твору і зачитування її; -    читання в особах; -    виразне читання; -    словесне малювання; -    тлумачення читання; -    читання-драматизація; -    трансформація діалогічного мовлення персонажів твору в розповідне; -    характеристика дійових осіб; -    читання напам’ять і т. ін. IV.    Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку. Підготовча робота до сприймання тексту. Види робіт: -    робота з наочністю; -    розповідь учителя, бесіда; -    лексико-семантична робота, лексико-стилістична робота, лексико-орфоепічна підготовка; -    ознайомлення з планом роботи над твором; -    вправи над класифікацією; -    робота зі змістом підручника; -    читання додаткових матеріалів учителем, учнями; -    створення проблемної ситуації; -    робота з основними структурними елементами книжкового апарату; -    прогнозування змісту твору за вказаними ознаками; -    робота над заголовком твору; -    актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображені у творі; -    постановка мети вивчення матеріалу і т. ін. V.    Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок. Види робіт: -    читання тексту учнями, вчителем; -    комбіноване читання (вголос-мовчки, учні-вчитель); -    відповіді на запитання, поставлені до читання; -    бесіда-роздум над прочитаним; -    зіставлення запропонованих прислів’їв, приказок із прочитаним текстом; -    відповіді на запитання (завдання), вміщені у кінці тексту; -    визначення серед запропонованих запитань (завдань) тих, що мають (не мають) відношення до тексту; -    встановлення фактологічного ланцюжка подій; -    робота з наочністю, ілюстрацією підручника; -    постановка запитань учнями; -    ведення діалогу з автором твору; -    кодування інформації, вміщеної в тексті. VI.    Повторне читання тексту учнями і робота над текстом. Види робіт: -    орфоепічне читання; -    тлумачне читання; -    акцентологічне читання; -    навчальне читання з постановкою таких запитань, котрі почина-ються зі слів: Чому? Де? Коли? Як?; -    вправи з розвитку техніки читання; -    подія тексту на частини; -    складання словничка образних слів, антонімів, синонімів, порів-нянь, крилатих виразів; -    робота над фразеологією і мовними засобами; -    детальний переказ прочитаного; -    оглядове читання з елементами вибіркового; -    поєднання колективного читання з індивідуальним; -    знаходження завершених за змістом частин тексту; -    визначення головної думки твору; -    композиційний аналіз; -    складання плану; -    переказ за планом; -    підготовка до стислого переказу і стислий переказ прочитаного; -    аналіз вчинків дійових осіб та їх мотивів; -    словесне малювання; -    робота за ілюстрацією (впізнання і переказ відповідної частини, опис); -    вправи на розширення “поля читання”; -    інтонаційне читання; -    логічне читання. VII.    Узагальнююча бесіда за змістом твору. Види робіт: -    розкриття ідейної спрямованості тексту; -    розкриття теми (основної думки) за опорними запитаннями; -    бесіда з метою підготовки до творчої роботи над текстом; -    бесіда за опорними запитаннями; -    робота з ілюстрацією підручника; -    робота з основними структурними елементами  книжкового апарату; -    висловлення оцінних суджень; -    з’ясування причиново-наслідкових зв’язків; -    навчання технологій логічного читання; -    вибіркове читання; -    робота в групах та ін. VIII.    Робота над виразністю читання твору. Види робіт: -    складання партитури читання тексту на основі усвідомлення ідейно-змістової та емоційно-образної спрямованості тексту; -    слухання фонозапису твору; -    вправи на інтонування речень; -    читання-драматизація; -    групове (індивідуальне) читання; -     вправи на регулювання гучності голосу; -    тональне читання; -    трансформативне читання; -    заучування напам’ять; -    декламація; -    читання в особах; тощо. IX.    Застосування знань на основі творчої роботи над текстом. Види робіт: -    творчий переказ; -    розповідь за аналогією; -    ілюстративна робота (словесне, графічне малювання); -    колективна декламація; -    читання-інсценізація; -    постановка “живих” картинок; -    складання сценарію за прочитаним (4 клас); -    робота над деформованою структурою тексту; -    комунікативне читання; -    уточнююче читання; -    складання усної (письмової) анотації до прочитаного твору; -    продукування діалогів; -    складання монологів від імені головного героя або одного з них за прочитаним змістом твору; -    складання описів з елементами міркування; -    робота над лексико-семантичними групами; -    робота над засобами виразності тексту (визначення ролі тієї чи іншої частини мови в описі, розповіді, міркуванні персонажів, подій, вчинків, ...); -    запис нової думки (слів, виразів); -    трансформативне читання-розповідь і т. ін. X.    Підсумок уроку. Види робіт: -    Встановлення спільних і відмінних рис у текстах, які розглядалися на уроці; -    Бесіда-роздум творчого характеру; -    Розв’язання завдань на основі тексту; -    Постановка запитань до текстів учнями; -    Ведення словників (“Золоті зерна”, “Перлини мудрості”, “Барвисті слова” і т. ін.); -    З’ясування спільних (відмінних) завдань (запитань) у методичному апараті підручника до розглянутих на уроці текстів; -    Запис за опорною схемою основної думки; -    Аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційних малюнків) до розглянутих текстів; -    З’ясування позиції учня “автора” (“художника”) тексту і т. ін. XI.    Домашнє завдання. Види робіт: -    Вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів; -    Графічне малювання; -    Складання плану; -    Добір інших заголовків; -    Виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів; -    Складання діалогу з героями, автором; -    Добір прислів’їв, приказок; -    Вивчення напам’ять; -    Визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці); -    Підготовка однієї з частин тексту до виразного читання; -    Перекодування жанру твору; -    Складання таблиць почуттів за прочитаним і т. ін. Організація уроку ознайомлення з новою буквою в курсі навчання грамоти І. Організаційний момент. ІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці. Види робіт: -    читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву, розгадування загадок; -    словниково-логічні вправи; -    розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків; -    конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень; -    алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших. ІІІ. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.   Види робіт: -    заучування напам’ять (загадки, прислів’я, скоромовки); -    виділення звуків із зручної позиції: активне вимовляння виділених звуків); -    спостереження за артикуляційними особливостями; -    віднесення виділених звуків до голосних чи приголосних (зістав-лення твердого і м’якого); -    позначення звуків умовними значками; -    вправи на впізнавання звуків у заданих учителем словах; -    самостійний добір учнями слів із звуками в різних позиціях; -    аналітичні і синтетичні вправи із звуками (на утворення та аналіз складів-злиттів). ІV. Ознайомлення з буквою. Види робіт: -    алфавітна назва букви; -    демонстрація малої і великої літери, їх структурний аналіз; -    ознайомлення з місцем букви у касі розрізної азбуки; -    друкування букви на дошці (зошитах, повітрі); -    ігрові вправи I.    Вправи з читання. Види робіт: -    складання складів, слів із букв розрізної азбуки; -    читання складових таблиць; -    читання слів у колонках з опорою на виділені злиття; -    читання колонок слів за фонетичним, лексичним, граматичним напрямком. VІ. Робота з підручником. Види робіт: -    читання колонок слів за букварем; -    аналіз ілюстрацій; -    робота з моделями слів, речень, їх аналіз; -    бесіда-аналіз на тему тексту; -    читання тексту вчителем (учнями); -    колективне (індивідуальне) читання – аналіз речень, тексту. VІІ.  Творча робота.    Види робіт: -    складання моделей складів, слів, речень за ознакою, вказаною учителем; -    читання-прогнозування; -    піктографічне читання; -    гра-мініатюра; -    складання речень за малюнком (предметним, сюжетним); -    словниково-логічні вправи на класифікацію, групування, вилучення зайвого, на доповнення, на підведення родових понять під видові і навпаки; -    впізнавання літери за описом; -    утворення складів, слів за вказаною ознакою, добір до моделей складів, слів, речень; -    складання розповіді (казки) про букву та ін. VІІІ.  Підсумок уроку.    Види робіт: -    алфавітне називання вказаних літер; -    читання прямих і обернених складів із вивченою літерою; -    розгадування фонетичних задач; -    порівняльна характеристика звуко-складової (звуко-буквеної) структури слова (слів); -    аналітико-синтетичні вправи; -    гра; -    знаходження на сторінці букваря матеріалу за вказаною ознакою; -    розповідь учнів про найцікавіші завдання уроку; -    пригадування вивченого напам’ять та ін. Структура занять з дитячою книжкою 1.    Підготовка учнів до сприйняття на слух визначеного вчителем твору (книжки) (до 2 хв). 2.    Виразне читання і перечитування твору вчителем (до 5 хв). 3.    Колективне відтворення прочитаного в деталях, картинах, роздуми над прослуханим (до 5 хв). 4.    Колективний розгляд книжки, в якій вміщено прочитаний твір, з метою осмислення зовнішніх ознак сприйнятого на слух змісту (на обкладинці і в тексті) і знаходження в книжці тексту, з яким познайомилися (до 7 хв). 5.    Рекомендації до самостійної позаурочної діяльності з книжками (до 2 хв). Ø    Обсяг книжки не має перевищувати 16 сторінок. Ø    Обсяг тексту має складати 1-1,5 сторінки від загального обсягу книжки. Ø    Ілюстративний матеріал на сторінці книжки має займати близько 75% її площі і бути чітким, кольоровим.